Варто освоїти мистецтво емоційної саморегуляції
Продовжуючи тиждень Безбар'єності сьогодні з учасниками художньої самодіяльності спілкувались на тему: " Подолання психологічного бар'єру" . Сьогодні долали бар'єр страху під час виступів на сцені.
ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БАР’ЄРУ
Багато чого залежить від психологічного настрою людини. Якщо психологічний стан людини відповідно настроєний, то з труднощами нам легше справлятись ніж за інших умов. За легендою, в одному з буддійських храмів молодому учневі запропонували переплигнути через меч, встромлений догори вістрям. Учень не зміг. Тоді буддійський монах на очах учня відміряв лозину такої ж довжини як меч. Встромив її в землю і учень легко зміг переплигнути лозину. На цьому прикладі учитель показав, що подолання будь-якого бар’єру перш за все залежить від подолання психологічного бар’єру.
Бар’єри спілкування — це психологічні труднощі, що виникають в процесі спілкування, які служать причиною конфліктів або перешкоджають взаєморозумінню і взаємодії. Вони можуть бути зв’язані з характерами людей, їх прагненнями, поглядами, мовними особливостями, з манерами спілкування.
Бар’єри спілкування бувають:
естетичний (зовнішнє враження вкрай несприятливо);
соціальний (відмінності в соціальному становищі);
бар’єр негативних емоцій (страху, гніву, образи, роздратування, настрої, страждання, горя, сорому і провини, презирства, огиди, відрази);
бар’єр установки (спрацьовують стереотипи або попередньо сформовані негативні установки по відношенню до людини);
бар’єр психологічного захисту (коли людина невпевнена в собі, у неї є комплекси і вона вибудовує свою поведінку з позиції оборони, самозахисту).
бар’єр мови;
бар’єр слухання;
некомпетентність.
Бар’єр негативних емоцій — один з найбільш часто зустрічаються в практиці спілкування, і пов’язаний він з тим чи іншим емоційно-психічним станом особистості.
Бар’єр гніву подолати особливо важко. Він виникає від образи, незадоволеності, несправедливості, грубості. У цій ситуації людина, особливо вразлива, часто «зациклюється» на першопричину свого гніву, ні про що інше не може й не хоче говорити. Комунікація з нею утруднена: до людини важко «достукатися», і будь-яка спроба встановити контакт породжує нові негативні емоції («моральна агресія»).
Гнів буквально подвоює фізичну і психічну енергію, надає надзвичайну сміливість. Тому, якщо ви зустрілися з розгніваною людиною, не підливайте масла у вогонь«, не випробовуйте в цей час запаси її витримки!
Бар’єр огиди, відрази пов’язаний з психофізіологічними особливостями поведінки людей: неприємними манерами, відразливими звичками, порушенням правил особистої гігієни, недотриманням «дистанції в спілкуванні».
Тому, щоб не викликати такого бар’єру по відношенню до себе, людина повинна стежити за своїми манерами, охайністю, звичками.
Бар’єр презирства часто є результатом забобонів, наприклад расових, національних, професійних. Якщо людині докоряють за те, що від неї не залежить, вона зазвичай платить тією ж монетою — презирством.
Бар’єр страху — самий труднопрохідний у спілкуванні. Сучасна людина частіше всього боїться не впоратися з дорученою справою, не виконати виробничий план або провалитися на іспиті, відчуває страх за здоров’я і благополуччя близької людини, страх самотності, покарання і т. д. Страхи затьмарюють життя людини і часом штовхають до безпринципності, підлещування, брехні.
Бар’єр сорому і провини. Він знайомий кожному. Особа заливається фарбою, голос стає невпевненим, важко підняти голову і подивитися в очі співрозмовнику. Сором найчастіше охоплює людину при критиці, але іноді і при недоречній похвалі. Тому не дивуйтеся, коли співрозмовник замість того, щоб розпливтися в радісній усмішці у відповідь на дифірамби, ховає очі, червоніє, прагне якнайшвидше попрощатися. Сором оберігає від аморальних вчинків, змушує прислухатися до критики по відношенню до себе та інших. Щоб уникнути цього неприємного почуття, людина змушена подумки «програвати», продумувати ситуацію, оцінювати можливість негативного ставлення до себе з боку оточуючих і в крайніх випадках використовувати засоби психологічного захисту. Тому слід навчитися:
навіювати собі, що той чи інший момент не повинен викликати почуття сорому, оскільки «так» робити можна;
не слухати того, хто систематично критикує, перемикаючись на більш приємну тему;
підшукувати виправдувальні мотиви («нехай я це не вмію робити, зате я чудово роблю інше»).
Тим, хто страждає надмірною сором’язливістю і соромливістю, не завадить знати ці варіанти захисту (люди ж «безсоромні», на жаль, все це давно засвоїли).
Бар’єр настрою. Може бути різного ступеня тяжкості (від просто «встав не з тієї ноги» до глибокої депресії) і мати різні причини. Основні з них — це, звичайно ж, міжособистісні конфлікти, сварки, небажання піти на зустріч іншому, образи один на одного, коли визнається лише власна правота, нездійснені очікування, обмануті надії, відмова в тому, на що розраховував, і т. д. Враховуючи, що настрій у спілкуванні з іншими відіграє особливу роль — він дуже заразливий і має «ефектом бумерангу», тобто повертається до нас, — варто освоїти мистецтво емоційної саморегуляції.
