Нас об’єднує одна мета
Шановна громадо!
Сьогодні - День Державного гімну України - свято, що щорічно відзначається 10 березня в пам’ять про перше публічне виконання цієї пісні.
Під час російсько-української війни гімн став справжньою підтримкою українського народу та символом незламності нашої віри в національну ідею.
Гімн співають діти в бомбосховищах, його виконують наші відважні захисники і захисниці перед наступом, його часто можна почути на радіо та телебаченні. Адже під час співу ми всі єдині — велика нація, яка плекає свої традиції та культуру.
Це один з головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Його офіційна музична редакція була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року.
10 березня для Дня Державного гімну був обраний як день, в який вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в 1865 році в Перемишлі (Польща). Ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка. Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського був записаний на платівку в Кельнському відділенні «Грамофона» у жовтні 1910 р.
Зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за свободу.
Тож давайте, дорогі краяни, покажемо усім, що нас об’єднує одна мета – Перемога, мир, любов до країни та життя у вільній соборній державі.
Максим Коровай - начальник Первомайської СВА
